Моя вечеря з Андре

Шоун, чиї п'єси не мають особливого успіху, заробляє на життя акторством. Грегорі, який колись прославився авангардистськими театральними постановками, кілька років перебуває у творчій кризі. Вони давно не бачилися, а тепер зустрілися, щоб поговорити — про життя і смерть, самотність і щастя, про культуру та ідеологію, про навколишній світ і місце людини в ньому, про справжні цінності та ілюзорні цілі… Що їм принесе ця вечеря? Розраду, мотивацію створити щось нове, чи розчарування? А що ця зустріч принесе глядачеві?